Ще один день

Ну ось скоро підійде до свого логічного завершення ще один марно прожитий день. Все що відбувається останнім часом важко назвати життям, я відчуваю себе запрограмованим роботом який просто виконує команди по специфічному алгоритму і користі та певної насолоди я не відчуваю. Чи це можливо такі відчуття тимчасові чи може це і є справжнє життя… Ще й ця осінь додає свою частку у настрій і так без того натягнутий. Доки були сонячні дні було простіше…. Зараз же хмарна погода і так само холодно і хмарно зараз на душі …. намагаюся зігрітися кавою…. Просто не знаю  як я переживу завтрашній ранок, та й день, якщо піде дощ!!!!
Мабуть таки щось в мені змінилося…. не той настрій , та й погода і ніщо інше в цьому не винне… раніше в мене були різні теми про які я хотіла писати, у мене було натхнення…. а зараз ніби і хочу щось написати та просто не можу… чому хтозна … втратила нитку яка допомагала мені виразити свої думки та почуття….
Хочу насолоджуватись життям !!! Відчути його на повну!!!! А воно ж таке коротке… потрібно встигнути… час не чекає!
А ми все живемо по специфічному алгоритму…  просто живемо….